За даними агентства, в останні роки Ердоган дотримувався напористої, часто односторонньої зовнішньої політики, щоб посилити вплив у своєму регіоні.
Туреччина наперекір західним союзникам, почала операцію на північному сході Сирії і уклала угоду про купівлю російських ракетних систем С-400 всупереч бажанню НАТО, а також втрутилася в лівійський конфлікт і направила розвідувальні кораблі в Східне Середземномор’я, незважаючи на заперечення ЄС, йдеться в повідомленні.
«Ердоган прагне претендувати на лідерство мусульман-сунітів і повернути назад втрату регіонального впливу, яким колись користувалася Османська імперія»,-цитує Bloomberg стратега з Фонду досліджень економічної політики в Анкарі Ніхата Алі Озкана.
Але сміливе прагнення президента Туреччини до досягнення його цілей привело в замішання як європейських, так і арабських лідерів, що збільшує ризик формування коаліції західних країн, що доповнять тих, яких в арабському світі дратує все більш напориста зовнішня політика Туреччини, зазначив аналітик.